«Нехай про нас не знають та не пишуть» @dmitropoet
Нехай не згадують ніколи та ніде. Недарма ж кажуть «щастя любить тишу».

Нехай не згадують ніколи та ніде. Недарма ж кажуть «щастя любить тишу».
Нічого такого у ньому немає, звичайні очі, звичайний сміх.
Серед тисяч людей, серед тисяч думок і дощів. Я вдивлятимусь в тебе так щиро, так ніжно й глибоко. Аби ти тільки все зрозуміти зумів.
На обличчі спокій залиша. Та ніхто ніколи не побачить, як зривається на крик її душа.
Ні, це не робота день і ніч. Це коли вас не чекають вдома, не обіймуть - ось у чому річ
Та ви судите вперто обличчя і тіло. А у неї душа є. А у неї є серце.
Знаю в світі повно небезпек: може обпекти гаряча праска чи зі столу впасти повний глек.
І кожен день для Тебе був найкращим днем. Ти Диво, Янгол, не проста Людина.
Біжиш на роботу чи їдеш на пари десь вітер куйовдить волосся твоє десь сонце сміється до тебе крізь хмари
І знаєш, правильно робили хоч ти і думав, що це жарт.
Таку, яка б знала ціну почуттів й на поміч прийшла в злу хвилину.
Не обіцяв багато й не брехав. Він просто був в її житті присутній й за це нічого геть не вимагав.
Не за красиві форми, одяг, а за мою маленьку родимку на шиї.
І відповідь, мабуть, нелегко знайти. Для щастя потрібне взаємне кохання, людина з якою б весь світ обійти.
І зовсім не знала про що там писати. Але ті рими лилися просто з душі, моє серце про це не хотіло мовчати.
То відповім що так понад усе. Коли мене спитають пробачала? Скажу що пробачала геть усе.
Читає багато книг бо хоче постійно рости. В неділю спить трішки довше а так прокидається рано.
Про принцес, про чари й карети золоті, про те, що на небі є чарівні зірки. Тому що немає ні карет, ні принців на білім коні.
Така красива і щемлива. А я то думав, ти небесна- а ти...а ти мов крига скресла
І кожен день живу, немов останній, бо він такий єдиний у житті.
Якщо б до серця брала всі слова то мабуть би давно вже й посивіла.
Дівчинці хлопчик не дзвонить не пише. Дівчинку знову вкололи добряче. Дівчинка мала би стати сильніша.
У світі великих людей успішних, впливових, багатих. У морі великих ідей так важко себе відшукати.
Я дорослою не хочу бути. Розбуди мене тихенько рано, «Донечко, маленька!» - хочу я почути.
Які сміються до дітей, не мріють про розкішну віллу. Які недоліки свої знаходять сили визнавати.
Сильні люди ніколи не плачуть. Сильний людям не зле і ніколи не прикро.
Як теплого вітру миттєвий порив. Як першого снігу нетоптаний клаптик. Як всі ті слова що я їй говорив.
Чи вмієте радість узяти за руку?
Ось тобі очі. Слідкуй. Дивись. Тільки, будь ласка, ніколи - вниз.
Сьогодні знову перечитував листи, які ще в школі написала мені ти.