Польська версія: Декілька днів тому створено Раду майбутнього, яка діятиме на благо розвитку Польщі. У польських медіа можна прочитати, зокрема, про расизм з боку хлопців-підлітків
Лютнева зустріч міністрів оборони НАТО у Брюсселі стала не просто черговим дипломатичним заходом. Вона окреслила нову реальність: війна Росії проти України перетворилася на довгостроковий фактор європейської безпеки, а політика стримування Москви — на системну стратегію, де військова сила і економічний тиск працюють разом. Як НАТО і Захід загалом переходять від реакції до тривалої політики виснаження агресора Росії, в програма "Тиждень".
Останнім часом у медіа та соціальних мережах з’явилося чимало спекуляцій навколо застосунку mObywatel. Його звинувачують у надмірному зборі інформації, доступі до приватних документів і навіть можливому витоку персональних даних. У програмі «Newsy albo Fake News» цього тижня журналіст Пьотр Лодей вирішив розібратися в цих твердженнях і запросив до розмови експерта з кібербезпеки Марцін Май із сервісу Niebiezpiecznik.pl
Тристоронні переговори за участі США, України та Росії змінюють логіку війни. Які стратегії обирають сторони, чого домагається Вашингтон і чи здатна Європа відповісти на нові загрози — у подкасті «Погляд».
У лютому 2026 року виповнилася 80-та річниця створення польського Літературного Інституту, що діяв в еміграції. Саме його працівники протягом десятиліть готували поляків до незалежності й демократії, вибудовували добрі стосунки з сусідами у часи, коли публічні роздуми про власну державність були небезпечними. З платформи Літературного Інституту лунав вагомий польський голос у дискусіях про об’єднану Європу.
Гостя Польського радіо для України - українська поетка та журналістка Наталя Лазука. У програмі вона розповідає про те, якою сьогодні є воєнна реальність в Україні і, зокрема, у її рідному місті Тернопіль, про те, як війна впливає на щоденне життя, творчість, дозвілля.
У програмі Української служби Польського радіо говоримо із волонтеркою Маженою Міхаловською, родом з Холма, багато років вона була активною при групі Charytatywni Freta при костелі отців-домініканців у Варшаві. Цю групу волонтерів свого часу вона заснувала. Впродовж усієї діяльності група підтримувала і досі підтримує діяльність Центру св. Мартіна де Поррес у Фастові. Вже понад чотири роки Мажена Міхаловська живе в Україні, допомагає людям на місці, їздить на схід, вона є там, як сама каже, де п...
Сьогодні в Україні в різних містах працює 21 братів-домініканців, зокрема, це Київ, Фастів, Чортків. Монахи, серед яких – українці, поляки, словаки працюють, викладають, координують центри допомоги для внутрішньопереміщених, нужденних осіб, їздять з допомогою на схід України. На початку повномасштабної війни після деокупації Київщини отці-домініканці допомагали людям відновлювати житло та підтримували і підтримують духовно досі. Гості програми Мар’яни Кріль «Міжкультурні діалоги» - о. Ярослав Кр...
У цифровому просторі дедалі складніше зрозуміти, хто насправді формує інформаційний порядок денний — люди чи алгоритми. Саме про це йшлося в ефірі Третього каналу Польського радіо в програмі «Ньюз альбо фейк ньюз», де відбулася розмова з Сильвією Адамчик, експерткою Підрозділу захисту інформаційної кіберпросторової безпеки NASK, та д-ром Нікодемом Сарною, експертом із цифрового маркетингу Академії Леона Козьмінського. Гості говорили про те, що таке боти, як вони працюють і яким чином впливають н...
Попри державний контроль і зростання суспільної уваги, мобінг у Польщі досі залишається явищем, яке важко довести і ще важче покарати. Відсутність чітких кримінальних норм робить постраждалих уразливими, а кривдників — майже безкарними. Тому експерти наголошують, що поняття мобінгу має бути внесено до Кримінального кодексу.
Чому світ не може ігнорувати Тайвань і як досвід України змінює міжнародну безпеку? Про технологічне лідерство, дипломатичні виклики та загрози російської агресії, а також про необхідність тісної співпраці України та Тайваню, щоб стримати великі держави та захистити мир — у розмові Тараса Андруховича з віце-міністром закордонних справ Тайваню Франсуа У.
Про польсько-іспанські історичні зв'язки до новітньої доби – з виступу іспаніста, професора Яна Станіслава Цєхановського (Варшавський університет).
Окупований Крим 2025 року остаточно закріпився в ролі простору безправ’я, де репресії стали не винятком, а рутинним інструментом управління. Про це свідчить новий звіт «Кримської правозахисної групи», присвячений документуванню порушень прав людини та міжнародних злочинів, скоєних Росією на півострові. Йдеться не лише про продовження переслідувань проукраїнських і кримськотатарських активістів, журналістів і віруючих, а й про небезпечну тенденцію: Крим дедалі частіше використовується як тюрма дл...
Про психологію еміграці і те, як українцям у Польщі впоратися зі стресом і будувати нове життя у програмі «Ми у Польщі» ведучій Світлані Мялик розповіла резидентка UA HUB, системна коуч, сімейна психологиня Олена Нурєєва.
Чого насправді варто чекати від переговорів в Арабських Еміратах? Які справжні цілі США та Росії? Роль Європи у переговорному процесі щодо закінчення війни в Україні.
Польські сайти пишуть про шахрайство на контрактах для США й НАТО, Нобелівку для Трампа, розвідувальні повітряні кулі з Білорусі, цифровий податок і уважно стежать за подіями в Україні.
Рішення України запровадити нульову квоту на експорт металобрухту викликало різку реакцію в Польщі та звернення Варшави до Європейської комісії. Однак у Києві наполягають: у воєнних умовах і за гострого дефіциту енергії металобрухт перестає бути просто товаром і стає питанням виживання промисловості. Економіст Олександр Крамаренко пояснює, чому ця суперечка виходить далеко за межі ринку. Володимир Гарматюк
Штучний інтелект заполонює нашу реальність, про це ми з вами говоримо щотижня тут, у студії Польського радіо для України, і намагаємося відчути, як же втримати здоровий баланс між швидкістю і легкістю, яку дає нам AI, і між якістю і природністю, до якої ми звикли. Чи змінять ці наші призвичайення AI, як може впливати на нас штучно згенерований голос, і чому, умовно кажучи, бруд і відсутність глянцю подобається нам більше за ідеальний, вичищений вокал? Говоримо сьогодні із Тарасом Малковичем, пое...
Польща залишається одним із ключових партнерів України — як у сфері безпеки, так і в гуманітарній та політичній підтримці. Водночас країна дедалі активніше стикається з викликами дезінформації, необхідністю реформування міграційної політики та масштабними інвестиціями в оборону, які мають значення не лише для Варшави, а й для всієї Європи. Про це - у підсумках тижня. Володимир Гарматюк
Нещодавно у польському місті Холм український перевізник «Укрзалізниця» розгорнув перший так званий «пункт незламності». Йдеться про вагони для обігріву пасажирів, які встановлені на залізничній станції, де приміщення вокзалу перебуває на реконструкції з 2024 року.Через цю станцію курсують п’ять пар пасажирських поїздів з України. Рішення про встановлення так званого «пункту незламності» у Холмі у програмі «Розмова» Світлани Мялик прокоментували Посол України в Польщі Василь Боднар і експерт, в....
Про виникнення та значення мілітарі-стендапу «Ненароджені для війни», про гатстролі та про нову виставу від Третього армійського корпусу розповідають проджект-сержант Аркадій Мількін, актор і хорунжий Євген Авдієнко, а також режисер «Чорного квардрату» Анатолій Нєйолов. Розмовляла Сніжана Чернюк.
У межах програми PRO_MentalHealth, співфінансованої Фондом міжнародної солідарності Республіки Польща спільно з Держдепартаментом США, завдяки зусиллям місцевих громад і меценатів у Житомирський області постали чотири центри психосоціальної підтримки ветеранів війни та осіб, постраждалих унаслідок війни.
У новому випуску програми «Ми у Польщі» говоримо про роль культурної дипломатії, комунікації та соціальної підтримки української громади в Польщі. Гостею Світлани Мялик стала координаторка комунікацій Українського дому у Варшаві Валерія Шахунова.
Чи може Польща видати Україні російського археолога, якого підозрюють у незаконних розкопках в окупованому Криму? Затримання у Варшаві науковця з Ермітажу стало прецедентом у справах про відповідальність за злочини проти культурної спадщини на окупованих територіях. У програмі «Погляд» говоримо про перспективи екстрадиції, позицію польського суду та про те, чи мають шанси на покарання росіяни, причетні до порушень міжнародного права.
Цього року минає 90 років від масових депортацій поляків у 1936 році з територій сучасної України та Білорусі. Багато засланців так і не повернулися до своєї батьківщини. У Казахстані досі проживає кілька десятків тисяч поляків. В організації «Wspólnota polska» у Варшаві відбулася зустріч із групою молодих поляків із міста Павлодар у Казахстані. Про збереження ідентичності, культури та мови розповідаємо у програмі «На перехресті подій і поглядів». Авторка – Мар’яна Кріль.
УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Чи продовжить Індія купувати нафту у Росії, чи не зашкодить Україні експорт озброєння з ЄС до Індії та чи покращить демографічну ситуацію в Європі економічна угода, підписана мііж Євросоюзом та Індією, розповідає доктор Патрик Куґель із ПІСМ і Варшавського університету в передачі Сніжани Чернюк.
На Музичному уроці польської перекладаємо пісню «Wika» у виконанні гурту Pablopavo i «Ludziki». Це історія воєнної біженки Віки, котра живе у Варшаві. Na Muzycznej lekcji polskiego tłumaczymy tekst piosenki «Wika» zespołu Pablopavo i «Ludziki». To jest historia wojennej uchodźczyni Wiki, która mieszka w Warszawie.
У Польсько-українському розмовнику досліджуємо походження польських імен. У 2025 році у топ-10 популярних жіночих імен увійшли: Zofia (котра посіла першу сходинку), Maja (друге ім'я за популярністю), Zuzanna (третє місце), і далі: Laura, Hanna, Julia, Oliwia, Alicja та Amelia. Серед чоловічих імен минулого року найбільшу популярність мали: Nikodem (найвища сходинка рейтингу), на другому місці - Antoni, закриває подіум Jan, у десятку увійшли також: Leon, Aleksander, Franciszek, Ignacy, Stanisław,...
Офіційна статистика в Польщі показує зниження загальної кількості самогубств — результат системної роботи лікарів, психологів і профілактичних програм. Але за цими цифрами залишається те, що найважче порахувати: суїцидальні думки, плани, спроби, насильство з боку однолітків і дорослих, а також вплив соціальних мереж, які дедалі частіше підштовхують підлітків у кризі до небезпечного контенту. Особливо вразливою групою залишаються діти та підлітки — саме серед них у 2025 році зафіксовано зростання...
11 лютого у Варшаві відбудеться лекція Олександра Хоменка «Українська культура проти Чарльза Дарвіна: Виживає не той, хто пристосовується». Це свіжий та неординарний погляд на події останніх 100 років. Засновник творчого обʼєднання МУР, автор історичного мюзиклу «Ти [Романтика]» береться довести, що українська культура чинить опір, переосмислює себе і завжди вперто залишається собою. «Українська культура є дуже різною, насправді. Шкільна програма робила дуже велику роботу, щоб продемонструвати, ...
