Polskie Radio dla Ukrainy (PRdU) to informacyjno-publicystyczno-muzyczny projekt medialny Polskiego Radia w języku ukraińskim skierowany do Ukraińców mieszkających w Polsce oraz słuchaczy w samej Ukrainie. Podcast przygotowuje Sekcja Ukraińska Polskiego Radia dla Zagranicy. Польське радіо для України (ПРдУ) – це україномовний інформаційно-публіцистично-музичний медіапроект Польського радіо, адресований українцям, що мешкають у Польщі, а також до слухачів у самій Україні. Проект Польського радіо для України постав на основі Української служби Польського радіо.
Last refreshed: ⓘ
Follow this podcast in the Metacast mobile app to refresh it and see new episodes.
Don't just listen to podcasts. Learn from them with transcripts, summaries, and chapters for every episode. Skim, search, and bookmark insights. Learn more
«Це працює двома способами: по-перше, створення позитивного іміджу є надзвичайно важливим, і саме через нього контрабандою проникають цінності, пов'язані з авторитарною, комуністичною державою, яка зараз рухається до більш тоталітарної. Однак зовсім інше, якщо додається такий елемент, як підрив демократичних цінностей. Так, якщо ми говоримо, що в європейських країнах ця демократична система не повністю функціонує, — тоді варто було би подивитися на Китай і побачити, як там держава функціонує, що...
8 квітня 2026 року в Музеї історії Польщі у Варшаві відбулася 29-та конференція SECURE. "Кібербезпека — це не лише технології, а й комунікація з суспільством", - наголосив директор NASK Радослав Нєлєк. Міністр цифровізації Кшиштоф Ґавковський згадав про співпрацю з Україною. Марцін Дудек, керівник CERT Polska, презентував звіт про діяльність своєї команди в 2025 році. Відвідала та розмовляла Сніжана Чернюк.
Двотижневе перемир’я на Близькому Сході може стати важливим сигналом для світових ринків, однак його вплив на економіку, зокрема європейську, залежатиме від того, наскільки стабільною виявиться ця пауза у бойових діях. Про це в коментарі розповів польський економіст, аналітик фінансових ринків і фінансовий радник Марек Зубер. Володимир Гарматюк
Епізод обговорює новаторське дослідження впливу Тікток-відео на сприйняття війни в Україні американською молоддю. Катерина Бистрицька з Ратгерського університету розповідає про експеримент, що порівнював ефекти сатиричних та пояснювальних відео на цинізм, емпатію та фактичні знання. Вона також торкається ролі Тіктоку як платформи для активізму та планів щодо подальшого вивчення використання соцмереж українськими бригадами.
Тексти різдвяно-великоднього циклу вирізняються серед інших творів виразною тематичною присвятою цим двом релігійним святам і ще низкою ознак. Про специфіку таких творів розповідає літературознавиця Ярина Цимбал із Інституту літератури НАН. Розмовляла Сніжана Чернюк.
Сучасні війни дедалі менше обмежуються фізичним протистоянням на полі бою і все більше переміщуються у сферу інформації, де боротьба точиться за свідомість людей, їхні переконання та реакції. Саме цій невидимій, але надзвичайно важливій площині був присвячений міжнародний семінар під назвою «Frontline Operationalization: B5+ Countries as the Northeast Corridor of Democratic Resilience in the Baltic Sea Region», який зібрав експертів із різних країн Європи, зокрема Балтійського регіону, а також д...
У Великодній традиції вкорінений досвід спільного проживання свята і радості, нагадування про іншу людину поруч. Тому щороку перед Великоднем, як і іншими великими святами, церкви, громадські організації та волонтерські ініціативи у всьому світі готують святкові набори для тих, хто не може дозволити собі стіл, організовують спільні сніданки для самотніх і людей у складних обставинах, збирають продукти й кошти.
«Я б почав з того, що коли я їхав з аеропорту в центр, це я просто не пам'ятаю, чи я в Україні бачив стільки разів портрети Зеленського, скільки я бачив там. І це не довга дорога, це 45 хвилин автобусом. Тобто там дійсно ця кампанія побудована на неприязні до України. І головний ворог — це Єврокомісія та Україна», - каже Пйотр Поґожельський, заступник директора Польського радіо для закордону, який буквально щойно повернувся з Угорщини, де мав можливість на власні очі переконатися й власними вуха...
У програмі Української служби Польського радіо повертаємося до польсько-української премії «Портрети сестринства». Вже втретє на початку березня нею нагороджували українок і польок, які особливим чином сьогодні працюють для обох країн, підтримують військових, воєнних мігрантів, людей, що опинилися у складних умовах внаслідок війни, а також спільно творять і зміцнюють польсько-український діалог. Це – громадські діячки, люди культури з найрізноманітніших галузей, люди бізнесу, яких сьогодні об’єд...
Чи має мистецтво сенс під час війни? На це запитання відповідають українські візуальні мисткині Лада Наконечна та Катя Лібкінд. У цьому випуску ми говоримо про те, як сучасне українське мистецтво змінилося після російського вторгнення у 2022 році. Від документування реальності та художнього активізму до побудови нової мови розповіді про Україну. Ми торкаємося теми митців на фронті, евакуації творів мистецтва, ролі музеїв у Києві та творчості в умовах страху й невідомості. Це розмова про мистецтв...
На новому колі розповсюдження дезінформації та маніпуляцій, на жаль, потужнішому, дезінформація стосується не лише відомих політиків чи високопосадовців, але й, фактично, кожної людини, кожного з нас. Через соцмережі вона проникає навіть на рівень дуже невеликих і на перший погляд, замкнених спільнот, таких як сільські. Учасники дослідницької мережі Лукасевич звернули увагу на це явище й результати висвітлили у спеціальному рапорті «Протидія дезінформації в локальних польських просторах – рекоме...
Чому Донеччина залишається одним із ключових напрямків фронту та які цілі переслідує Росія, намагаючись взяти під контроль промислові міста регіону. Свою оцінку дає військовий аналітик Дмитро Снєгирьов. Авторка: Вікторія Машталер.
Наталія Гетьманчук, яка приїхала до Польщі ще в 2015 році, говорить про потребу ком’юніті для українських майстринь, які переважно через війну, але не лише, опинилися в Польщі. Маючи за плечима досвід адаптації, активного пошуку себе й свого місця в новій країні, Наталія оновила бачення своєї ролі в Польщі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Майстриня організувала інтеграційну зустріч українських майстринь одягу у Варшаві, прагне забезпечити українкам у Варшаві приязне профе...
Попри багатолітню реалізацію окремих заходів, які за своєю суттю відповідають світовим практикам перехідного правосуддя, Україна досі не має комплексного та законодавчо закріпленого поєднання цих політик. Як зазначають провідні українські правозахисники, ключовим і найбільш гуманним напрямом у цьому процесі є всебічна підтримка людей, які постраждали від війни. Проте на тлі триваючої збройної агресії РФ проти України виникають нові складні виклики: державні безпекові рішення часто вступають у су...
На тлі глобальних викликів — війни в Україні та нестабільної ситуації на Близькому Сході — Польща активно шукає шляхи до енергетичної незалежності та стабільності. Зростання цін на енергоносії, геополітична напруга та ризики для ринків змушують уряди діяти швидко і рішуче. Одним із майданчиків для такої дискусії став Польський кліматичний конгрес, який розпочався 25 березня 2026 року у Варшава. Протягом трьох днів представники уряду, бізнесу та експертного середовища обговорюють, як зробити екон...
Чи є комп’ютерні ігри найбільшим злом сучасності? Чи, навпаки, вони можуть навчати, розвивати й навіть допомагати? Ця дискусія триває вже не одне десятиліття. Сьогодні ж ми звернемося до розмови з подкасту «Zalogowani», де двоє експертів аналізують сучасний стан геймінгу в Польщі
Завдяки ініціативі дирекції Інституту міжкультурних студій Центральної і Східної Європи Варшавського університету у 2025-2026 навчальному році відбуваються цикли відкритих лекцій працівників Інституту. Нещодавно відбулася така лекція професора Олексія Сухомлинова, голови польського товариства «Відродження» в Бердянську, яка стала приводом поговорити про термін "ідеологема" та викрити маніпулятивний зміст ідеологем "Москва - Третій Рим", "Свята Русь" і - докладніше - "хороші росіяни".
Про мету, специфіку, спільність із російською та зростання китайської пропаганди в європейському, а зокрема польському інфопросторі розповів Міхал Марек, керівник групи аналізу зовнішніх загроз NASK, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".
Президент Фінляндії заявив, що переговори між Україною та росією наближаються до «моменту істини», який може змусити Україну віддати території Кремлю. Чи це дійсно так? У новому епізоді подкасту «Погляд» говоримо з Тадеушем Іванським, керівником групи Білорусь, Україна та Молдова Центру східноєвропейських досліджень, про актуальні події навколо мирних переговорів щодо війни в Україні.
9 березня у Варшаві відбулося урочисте нагородження вже третьою премією «Портрети сестринства», що її заснувало видання „Sestry.eu”. Премія відзначає польок і українок, які особливим чином долучаються до допомоги нужденним, допомагають фронту, медикам, біженцям, будуть польсько-український діалог. Чому ця нагорода важлива сьогодні і про що вона розповідає, а також про те, як сьогодні відбувається взаємне пізнання українців і поляків - розповідають журналісти, головна редакторка порталу Sestry Йо...
Від Європи до країн Глобального Півдня Україна вибудовує нову модель культурної дипломатії — асиметричну, довгострокову і засновану на партнерствах. Вона дозволяє говорити зі світом не через чужі наративи, а власним голосом. Розмова з заступником генерального директора Українського інституту Алімом Алієвим
Як у зв'язку з новими технологіями змінюється поняття сенсу "безпека", чому й коли почали говорити про гібридну війну, а раніше не говорили, як Росія саме в себе забирає простір для ескалації і радикалізує (в кількох сенсах) Захід розповів Ян Староста, аналітик Інституту Східної Європи, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".
Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 році часто подають як історію успіху — зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки. Але за цими змінами стоїть складніший процес: тривала перебудова держави, зміна правил гри і помітна соціальна ціна. Пьотр Анджеєвський, головний аналітик Західного Інституту у Познані, наголошує: «Це не одна дата в календарі. Це приблизно десять років підготовки — зміни законів, процедур, інституцій». Володимир Гарматюк
Останніми днями в інтернеті ширяться тривожні повідомлення про можливий дефіцит пального та різке зростання цін. У публічному просторі дедалі частіше лунають запитання: чи справді Польщі загрожує паливна криза, чи це чергова хвиля паніки, підігріта соціальними мережами та дезінформацією? Відповіді на ці запитання пропонує експерт Центру енергетичної безпеки Войцех Якубік
Серед цьогорічних лауреатів премії «Портрети сестринства» — сестра Малгожата Хмєлевська, монахиня, благодійниця, директорка фонду «Будинки спільноти Хліб Життя», яка вже багато років надає притулок хворим та нужденним. З початку повномасштабної війни Росії проти України сестра Малгожата допомагає найбільш нужденним біженцям з України — багатодітним мамам з дітьми, літнім людям та людям з неповносправностями.
Польське радіо для закордону відзначило 90-річчя — із концертом, спогадами та розмовами про роль медіа в часи дезінформації і війни. Авторка: Христина Срібняк
Юліуш Мєрошевський, ключовий публіцист еміграційного часопису «Культура», неодноразово звертався до теми України, формуючи власну концепцію регіональної безпеки та політичних відносин у Східній Європі. Для нього Україна, як і Білорусь чи Литва, була не просто географічним простором, а частиною ширшої стратегії співпраці сусідніх народів, відмови від історичних претензій і забезпечення довгострокової стабільності у регіоні.
Її бандура при транспортуванні з Бучі до Торуні розламалася навпіл, але знайшовся лютник, який, хоч і не знав цього інструменту раніше, зміг знову дати йому життя. Олена Маруняк-Гайдучик 25 лютого 2022 року з дітьми виїхала з Бучі, згодом потрапила до Торуні. До повномасштабної війни співала у Київському хорі "Хрещатик", а сьогодні у Торуні навчає українців - польської, поляків - українців, співає в грає у кількох гуртах, заснувала і веде ансамблі для дітей і дорослих. Чотири роки тому, їдучи до...
Проф. Йоанна Ґетка, директорка Інституту міжкультурних досліджень Центральної та Східної Європи Варшавського університету, розповідає про проблеми з деколонізацією західної славістичної термінології й загалом проблеми усвідомлення науковцями необхідності й специфіки деконструювання російських псевдонаукових наративів. У передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".
