78. Львів часу війни очима дружини мера

Наймасштабніша ракетна атака на цивільну інфраструктуру столиці Галичини з часу ескалації російської війни проти України та молебень у 500-й день цієї війни за участю президента України й повернених на батьківшину представників полку “Азов” привернули увагу до Львова всієї країни та світу. Про те, як живе легендарне місто в ці трагічні часи, “Культура всього” говорить з людиною, що знаходиться в центрі львівських подій, але не є офіційною представницею влади - дружиною міського голови міста Андрія Садового Катериною Кіт-Садовою.

Згадуємо, як Львів приймав біженців зі Сходу України, кількість яких у місті в певні дні досягала п’яти мільйонів людей, а також - роботу місцевих мистецьких інституцій, їхню профільну та гуманітарну діяльності, зокрема - Львівського муніципального мистецького центру, музею “Територія терору”, Львівської національної картинної галереї ім. Бориса Возницького. Торкаємось проєктів митців Володимира Буднікова і Влади Ралко, художника-анархіста Давида Чичкана, “Перший львівський квір” Яна Бачинського.

“Якби була моя воля, я б всіх чиновників зобов’язувала отримувати мистецьку освіту”, - зауважує Катерина Кіт-Садова, мистецтвознавиця за освітою. Вона впевнена, що мистецтво дає можливість ширшого бачення світу, розуміння кожної людини з її особливостями. Що не заважає релігійності та відчуттю присутності Бога навіть в найтяжчих життєвих ситуаціях. Перша леді Львова розповідає про власну кризу у сприйнятті Бога через церкву, свою духівницю, про віднайдення Бога через цінність людини. Про візит до папи римського Франциска, його співпережиття трагедії українців, але й ангажованість політичними зв’язками Ватикана з Росією. Про культурну дипломатію, Український Інститут та про особисте спілкування з зарубіжним посольським корпусом напередодні повномасштабного російського вторгнення.

“Свята Галичина ніде не дівається”, - стверджує пані Кіт-Садова, але тішиться тому, як життя спростовує перманентні російські ІПСО відносно зарозумілості галичан, їхньої закритості до східняків. “Сьогодні мій Львів - то вся Україна”, - каже дружина мера.