Хто сформував ідею української держави та як українська нація зберегла свою ідентичність, мову та культуру попри те, що була розділена між імперіями? В подкасті «Батьки-засновники» від Українського Радіо, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов говорять про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України. Тарас Шевченко, Леся Українка, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Петро Могила – всі вони формували ідею незалежності України.
Last refreshed: ⓘ
Follow this podcast in the Metacast mobile app to refresh it and see new episodes.
Don't just listen to podcasts. Learn from them with transcripts, summaries, and chapters for every episode. Skim, search, and bookmark insights. Learn more
«Мало любити Україну до глибини душі, її треба любити до глибини кишені», – ці сакраментальні слова, які належать видатному громадському діячу, видавцю й меценату Євгенові Чикаленку, повною мірою відбивають його власний підхід до підтримки української справи. На рубежі ХІХ-ХХ сторіч уродженець Одещини Чикаленко став одним із ключових спонсорів українського національного відродження, фінансуючи численні видавничі проєкти, періодичні видання, допомагаючи українським громадам розвивати різноманітні...
Якщо Іван Котляревський заснував сучасну українську літературу, Тарас Шевченко створив художній міф України, а Михайло Грушевський обґрунтував історичну тяглість від Русі до України, то Микола Міхновський увійшов в українську історію як політик, який першим уголос заявив про політичну мету – створення самостійної України. Однойменна брошура, котра змінила хід історії України, вийшла друком 1900 року. Досвідчений адвокат, Микола Міхновський вдався до історичної та юридичної аргументації й перекон...
Наприкінці ХІХ сторіччя проголошення амбітної політичної мети – утворення самостійної та соборної Української держави – витало в повітрі й мусило зрештою визріти. Скажімо, юні учасники Братства тарасівців, виголосивши 1893 року «Символ віри молодих українців», зупинилися лише за пів кроку від цієї ідеї. Піддавши нищівній критиці суто просвітницькі та культурологічні завдання представників старшого покоління (читай – Старої громади), вони назвали себе «націоналами» (себто націоналістами) й висуну...
Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна «Історія України-Руси» – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсяз...
«Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!» – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. «Є хороші пісні українською мовою, але вона аж ніяк не придатна для високої літератури й науки!» – ще одна теза, котру підкріплювали численними постановами та указами, які обмежували та забороняли розвиток української мови в 19 ...
Майже сторіччя тому у своєму есеї «Душа і пісня» український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. «Пісня – це протоплязма нашої душі, її праматерія, в якій вона народжується, росте, розцвітає, в'яне і вмирає», – писав Микола Шлемкевич. Зважаючи на це зауваження, проєкт «Батьки-засновники» не був би повним, якби місця у нім не знайшлося для найвидатн...
Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять третій епізод проєкту «Батьки-засновники» присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації «Братерство тара...
Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом ХІХ сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов.Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спр...
Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка, яка повстала за права жінок. Лариса Косач – донька Олени Пчілки й племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність й невипадково обрала собі промовистий псевдонім, яким послуговувалася все життя, – Леся Українка. Ім’я, прибравши собі яке, вона...
Наприкінці XIX сторіччя українці були розділеною поміж двома імперіями селянською нацією. Вищі прошарки суспільства зазнали полонізації та русифікації й здебільшого брали участь у творенні чужих національних або імперських проєктів. Вибір був досить банальний: здійснити стрибок в останній вагон цивілізаційного потягу або назавжди зникнути як народ. За цих умов на арену історії вийшов поет, який став справдешнім пророком і вказав шлях Україні: «Модернізуйся або помри!» Цим національним пророком с...
Після 1919 року та проголошення соборністі України, виникає питання про те, як так трапилось, українці впродовж сторіч були розділені між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською. Українців впродовж років пригноблювали і росіяни, і поляки. У наших предків забирали права на елементарну освіту, культуру й релігію рідною мовою. Але як українці все ж спромоглись усвідомити свою спільність, а також зберегти пам’ять про спільну історію та поставили на меті формування єдиної нації та держави? О...
19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Програму, яку вже у 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка за...
Впродовж десятиріч вона перебувала в тіні своєї геніальної доньки-письменниці – якщо про Олену Пчілку і згадували, то здебільшого як про маму Лесі Українки. Втім, настав час навести різкість й змінити оптику. Невипадково Оксана Забужко назвала її матір’ю українського націоналізму. Непримиренність і принциповість Олени Пчілки у справі відстоювання української мови та ідентичності дотепер залишається найкращим прикладом для наслідування. Вона редагувала літературні й громадсько-політичні журнали, ...
У новому епізоді проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов та Наталія Соколенко говорять про вчителя Михайла Грушевського і «першого українського націоналіста» – Володимира Антоновича. Поляк за походженням, Влодзімєж Антоновіч (Володимир Антонович) міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у «Моїй сповіді» 1862 ро...
«Ще не вмерла Україна, і слава, і воля». Ці рядки, написані восени 1862 року Павлом Чубинським, покладені на музику Михайлом Вербицьким, швидко набули шаленої популярності. За умов, коли Україна не мала своєї державності й була розірвана поміж двома імперіями, заклик покласти душу й тіло «за нашу свободу» відіграв визначальну роль, надихнувши українців на боротьбу за свободу. Що ж такого приховано у національному гімні? Яку ідею закладено до його тексту, що він уже понад 160 років відгукується у...
Михайла Драгоманова вважають найбільшим та найоригінальнішим українським мислителем другої половини 19 сторіччя. Його праці обговорювали не тільки на підросійській та підавстрійській частинах роз’єднаної України, але й у цілій Європі. В другій половині 19 століття мислителі в Європі намагались розвʼязати два питання – національне та соціальне. Українці теж не стояли осторонь, адже національне визволення, а також соціальна несправедливість – були найголовнішими тодішніми проблеми. На цьому тлі Др...
Подкаст розкриває роль Олександра Кониського, як провідного діяча українського національно-визвольного руху XIX століття, що одним із перших рішуче виступив за самостійну Україну та творення власної культури, відкинувши російську. Він був ініціатором видання українських підручників, засновником Наукового товариства імені Тараса Шевченка та автором "духовного гімну України" – "Боже великий, єдиний", його ідеї культурної незалежності залишаються актуальними й сьогодні.
Автор «Чорної ради» Пантелеймон Куліш за життя постановив собі дуже амбітну мету: піднести українську мову, котра в Російській імперії зазнавала десятків прямих заборон. Довести, що вона не є ні «нарєчієм», ані «ґовором», а є багатою мовою повносилої та окремої нації. Перетворити її на літературну мову, присутню в усіх сферах суспільства – освіті, науці, культурі, публічному спілкуванні. Саме Куліш винайшов фонетичний правопис, відомий як «кулішівка», переклав Біблію українською, видавав букварі...
Тараса Шевченка називають батьком-засновником України, пророком та геніальним поетом, який створив міф модерної України. Й хай би як пафосно це виглядало, та все перелічене – це сута правда. В умовах, коли нащадки гетьманської старшини щиро ностальгували за колишньою славою Війська Запорозького, але водночас активно інкорпорувалися в державні структури Російської імперії й більше не бачили для своєї Малої Росії окремішнього майбутнього, на арені історії з’явився він. Поет-міфотворець, який цілко...
Учасник гуртка харківських романтиків. Співзасновник та ідеолог Кирило-Мефодіївського товариства. Автор одного з найоригінальніших філософського-релігійних трактатів 19 сторіччя – «Закону Божого», або «Книг буття українського народу». Блискучий історик та викладач, чиї лекції неодмінно завершувалися оваціями. Це все – про Миколу Костомарова. Уродженець Слобожанщини – українсько-російського пограниччя, він змалку збагнув засадничу відмінність між українцями та росіянами. Й по суті протягом всього...
Твір, що здійснив справжнісіньку революцію. Твір, що став надпотужним поштовхом для народної української мови й враз довів, що вона цілковито придатна для літератури. Твір, що миттєво став «вірусним», зажив власним життям й уперше був виданий без відома автора. У дев’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з літературознавцем Ростиславом Семківим говорять про геніального автора «Енеїди» Івана Котляревського. Полтавського письменника і драматур...
Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ століття, як «Історія Русів». Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті-містифікації писав про окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі. У восьмому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій...
Поразка Карла ХІІ й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як «мазепинці», постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів, щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма. У сьомому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з істориком Ярославом З...
Коли відгриміли козацькі війни середини XVII сторіччя, вони взялись за перо, аби донести до нащадків історію про славетну добу постання Української держави – Війська Запорозького. Про незвичайну епоху, коли козакам довелося відстоювати державність в змаганні супроти трьох політичних потуг – Польщі, Московії та Оттоманської Порти, – вони уклали блискучі за стилем і неоціненні за змістом козацькі літописи. Полтавський писар Самійло Величко, гадяцький полковник Григорій Граб’янка, ніжинський сотник...
«Міркування про війну з московитами» (1632) – праця, яку Юрій Немирич написав в двадцятирічному віці. «Здолати Московію можна лишень на її території», – дійшов висновку, що зберіг актуальність донині. «Московія укладає угоди для того, щоб їх не виконувати», – на 250 років раніше від Отто фон Бісмарка влучно добачив схильність москвинів до підступів та брехні. У п’ятому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з дослідником Дмитром Шурхалом аналізують...
В той час, як невдовзі після захоплення Константинополя турками (в 1453 році) Москва починає мислити себе «Третім Римом», в Києві набуває популярності асоціація з «Богохранимим градом» та «Другим Єрусалимом». Утвердженню цієї концепції посприяло відродження Київської православної митрополії на початку 17 ст., внаслідок чого відбулося і політичне, й культурне піднесення Києва. Яку місію взяло на себе давнє місто? Де бачило себе на політичній та церковній мапі Європи? Як ставилося до Москви й Варш...
Після занепаду Києва у 13 сторіччі українська історія не обірвалася, проте її центр перемістився на Галичину і Волинь. Нащадки княжих родів, опинившись у складі Великого князівства Литовського й, пізніше, Польської Речі Посполитої, впродовж трьох сторіч зберігали руську ідентичність й обстоювали права. В третьому випуску подкасту «Батьки-засновники» ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко спільно з історикинею Наталею Старченко пильно аналізують світогляд української шляхти і звертаються до де...
Наталя Соколенко та Сергій Стуканов разом з істориком Вадимом Арістовим розбираються хто ж сформував ідею України-Русі? На яких засадах цю державу сформували Ярослав Мудрий та Володимир Мономах? А також як з історією України пов’язаний один з 12 апостолів Ісуса Христа – апостол Андрій? «Це була нормальна європейська середньовічна держава. Це перша держава на українських теренах, яка дала старт державній та цивілізаційній історії», – описує тодішню Русь історик Вадим Арістов....
У першому епізоді подкасту «Батьки-засновники» Сергій та Наталя разом з істориком Ігорем Гиричем розбираються хто ж формував ідею української держави, починаючи з часів Київської Русі та до ХХ століття, розпаду Радянського Союзу та проголошення Незалежності України.
